Це модель об'єднання та взаємодії генетики людини з реальним світом.
Проблема полягає в тому, що люди легко навчаються, повторюючи успішні моделі поведінки у інших людей.
Таким чином ми засвоюємо чужі моделі досягнень і сповідуємо їх, незалежно від того, чи вони підходять нам чи ні.
Наші батьки навчили нас своїм моделям, ми хапаємо чужі моделі інших людей, спостерігаючи їхню поведінку і дії. Цим способом ми вбираємо в себе хибні моделі, які нам не підходять і не відповідають нашим потребам.
Кожна людина має свій унікальний генетичний типаж і власні інтереси у взаємодії зі світом.
Кожна людина має власний погляд на світ і має свої індивідуальні моделі, які успішно поєднують вашу генетику з існуючою реальністю. Але, повторюючи чужі моделі або моделі, нав'язані нам, ми стаємо на помилковий шлях.
Ми не зможемо ніколи досягти успіху в реальному житті, приймаючи хибні чужі моделі. Чужу модель можна взяти як зразок лише у тих людей, які схожі на нас і діють в напрямку наших інтересів.
Однак, найбільша проблема полягає в тому, що вже з дитинства ми приймаємо і засвоюємо моделі наших батьків або насаджені нам хибні шаблони, які не відповідають нашим потребам і нашій генетиці, саме ці засвоєні моделі ми захищаємо, адже це вже наша точка зору.
Можливо, ви чули вислів "Це моя точка зору". Цей вислів використовується, коли людина не може підтвердити свої шаблони поведінки реальними результатами в житті.
Ці хибні моделі потрібно зняти з людини і навчити її формувати свою власну успішну модель взаємодії зі світом, яка враховує як зовнішні фактори так і свою індивідуальність та генетику.
Тільки тоді людина починає себе по справжньому реалізовувати.
Тільки такий компроміс між генетикою людини і реальним світом дає успішну реалізацію.
Це ситуація, коли людина може, хоче, цікавиться і коли це потрібно світу, світ вдячний і щедро винагороджує таку діяльність.